#Туберкульоз – це бактеріальна інфекція, яка насамперед вражає легені та інші частини тіла. До найрозповсюдженіших симптомів належать: хронічний кашель з кров'янистим слизом, лихоманка та нічна пітливість, втрата ваги. Бактерії, що спричиняють туберкульоз, називаються мікобактеріями туберкульозу і передаються повітряно-крапельним шляхом.
Поговоримо сьогодні про найпоширеніші
МІФИ щодо ТУБЕРКУЛЬОЗУ:
Міф 1: «Усі хворі на туберкульоз – це джерело інфекції».
Джерело інфекції - це хворі на туберкульоз з бактеріовиділенням. Проте через 2 тижні після початку адекватного лікування вони вже не створюють загрозу для оточуючих.
Міф 2: «Туберкульоз – це спадкове захворювання».
Туберкульоз – це інфекційне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу і він не є спадковим. Захворювання на туберкульоз декількох членів родини пояснюється не спадковістю, а наявністю тісного контакту з першим захворілим до початку його лікування.
Міф 3: «Туберкульозом можна інфікуватися, якщо користуватися спільними із хворим предметами побуту чи речами, їсти те, що він приготував або ж продав вам».
Через речі побуту або їжу – інфікування неможливе. Захворювання передається тільки у випадку тривалого контакту з хворим (якщо той не дотримується курсу лікування).
Міф 4: «Туберкульозом можуть хворіти тільки соціально неблагополучні люди».
Туберкульоз підступний! Захворіти на туберкульоз можна на будь-якому етапі життя. Він не розрізняє статевої приналежності чи соціального статусу, ігнорує професію, національність, релігійні вподобання і розмір банківського рахунку.
Міф 5: «Ми не можемо протистояти туберкульозу».
Здоров’я кожного з нас у наших руках. Для того, аби залишатись здоровим необхідно забезпечити себе здоровим сном, прогулянками та фізичними навантаженнями на свіжому повітрі, збалансованим харчуванням, а також зменшити стресову навантаження на організм. Важливий фактор запобігання розповсюдження туберкульозу – це раннє виявлення та початок лікування.
Міф 6: «Людей, що хворіють на туберкульоз необхідно ізолювати від інших».
Пацієнт, який відповідально приймає протитуберкульозну терапію стає безпечним з точки зору передачі інфекції вже через 2 тижні після початку лікування. Дотримання простих правил: носіння маски, етикету кашлю та чхання, регулярне провітрювання приміщень та вологе прибирання є достатніми профілактичними заходами. Через те, що до встановлення діагнозу хворий на туберкульоз, найпевніше вже тісно контактував з близькими, необхідним є не ізоляція захворілого, а проведення обстеження всіх контактних осіб та за потреби отримання ними профілактичного лікування.
Міф 7: «Туберкульоз – невиліковний».
Нині існує досить ефективне протитуберкульозне лікування. Воно є досить тривалим і виснажуючим. Тому деякі пацієнти після відчуття покращення припиняють курс лікування. Це помилка, адже збудник «звикає» до дії ліків та стає стійким до них. Тільки відповідальне ставлення та повний курс, прописаний лікарем допоможуть перемогти туберкульоз.
Міф 8: «Якщо поруч зі мною хтось кашляє – я неодмінно захворію на туберкульоз».
Фахівці вважають, що середня тривалість контакту з хворим на туберкульоз, що може призвести до зараження – це 8 год. щодня впродовж 3 міс. до початку лікування індексного випадку.
Міф 9: «Туберкульоз може виникнути тільки в легенях».
Легеневий туберкульоз дійсно є найпоширенішою формою (майже 80% випадків) всі інші органи та системи можуть бути уражені туберкульозною інфекцією.
Міф 10: «Щеплення – це гарантія, що вакцинований 100% не захворіє на туберкульоз».
Вакцина БЦЖ не захищає від зараження туберкульозом, але знижує ризик захворювання, зокрема на важкі позалегеневі форми (туберкульозний менінгіт, туберкульоз хребта), зменшує кількість ускладнень та летальних випадків.
Запідозрити туберкульоз можна за наявності тривалого кашлю з виділенням мокротиння протягом 2-3 тижнів, температури 37-37,2 С, нічної пітливості, болі у грудях та слабкості.
У цьому випадку необхідно звернутись до сімейного лікаря, для призначення додаткових обстежень.
Аби уникнути інфікування туберкульозом:
Дотримуйтесь етикету кашлю. Якщо хтось поруч кашляє або чхає, відійдіть від людини.
Зміцнюйте імунітет.
Захистіть свою дитину від інфекції за допомогою вакцини БЦЖ. Якщо ж ваша дитина не отримала щеплення в пологовому, зверніться до педіатра або сімейного лікаря.
Чим раніше виявити захворювання та розпочати лікування, тим більше шансів на швидке одужання!
