Сепсис є одним із найпоширеніших і несвоєчасно діагностовуваних захворювань як у високорозвинених державах, так і в країнах, що розвиваються.
Незважаючи на значну поширеність, для загалу сепсис є невідомою хворобою і часто помилково трактується як «зараження крові». Сепсис виникає, коли реакція організму на інфекцію спричиняє ураження власних тканин та органів. Це може призвести до шоку, множинної недостатності органів та смерті, особливо при пізньому виявленні та несвоєчасному лікуванні. Незважаючи на досягнення сучасної медицини, включно з вакцинами, антибіотиками і невідкладною допомогою, сепсис і надалі залишається основною причиною смерті від інфекцій – з показником лікарняної смертності 30-60%.
Основними ознаками сепсису є:
підвищення або зниження температури тіла;
задишка (швидке або поверхневе дихання);
пришвидшене серцебиття (тахікардія);
загальна слабкість (втомлюваність, відсутність апетиту, безсоння, нудота, блювота, головний біль, підвищена дратівливість чи загальмованість);
Ці ознаки виникають на фоні будь-якого захворювання, спричиненого бактерійними інфекціями (фурункул, гнійник, пневмонія, цистит, стоматит та інші).
Результати лікування сепсису напряму пов’язані зі своєчасністю його виявлення: чим раніше діагностується сепсис, тим кращі результати його лікування. При пізньому зверненні за медичною допомогою чи несвоєчасній діагностиці смертність при цій недузі може складати 70-100% (тобто помирають 7 або 10 з 10-ти хворих).
