Людство постало перед необхідністю вирішити одну з нагальних проблем — зберегти здоров`я пацієнта та ефективність наявних антибіотиків. У 2020- 2022 рр. рівень споживання антибіотиків в Україні підвищився, а причиною цього стала пандемія COVID-19. Наслідками нераціонального застосування антибіотиків є антибіотикорезистентність.
На переконання Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), це може стати найбільшою загрозою людства. Окрім того, за даними ВООЗ, до 2050 р. смертність від антибіотикорезистентності може сягнути рівня смертності від онкологічних захворювань, а це близько 10 млн осіб на рік.
Галина Рябцева, завідувачка відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних хвороб Білгород-Дністровського РВП ДУ «Одеський ОЦКПХ МОЗ», зазначила, що завдяки антибіотикам тривалість життя людства збільшилася приблизно на 10 років, що є одним із найбільш вагомих досягнень медицини в минулому сторіччі.
Однак антибіотики відрізняються від інших препаратів, які застосовуються для лікування людей, тому що вони діють не на клітини організму людини, а на бактерії, які є збудниками багатьох інфекційних захворювань. Інфекції викликають не тільки бактерії, а й, наприклад, віруси. Але антибіотики на віруси не діють — і це є першою причиною нерозумного застосування антибіотиків при вірусних інфекціях.
По-друге, антибіотики зазвичай застосовують для усунення скарг або симптомів, які можуть бути пов’язані з інфекціями або ж жодним чином з ними не пов’язані.
Фахівець поінформувала, що на протязі 2022року співробітники відділу проводили опитування серед населення району щодо причин застосування антибіотиків. Серед найбільш поширених відповідей були усунення підвищеної температури тіла, кашель.
За словами завідувачки, причин нераціонального споживання антибіотиків насправді є значна кількість, однак вказані вище є найбільш вагомими.
Зокрема, окрім вказаних причин є інші, такі як:
- надмірне застосування антибіотиків з метою попередження приєднання бактеріальних інфекцій;
- інфекційне загострення поширених хронічних хвороб;
- неправильний вибір дози шляху введення антибіотика.
Галина Рябцева зауважила, що з моменту появи антибіотиків бактерії змушені адаптуватися до зміни їхнього навколишнього середовища. Кожного року зростає кількість та ефективність різних механізмів сталості до антибіотиків. На сьогодні при деяких видах інфекцій не існує ефективних антибіотиків або ж їх комбінацій. Ситуація погіршилася із появою пандемії коронавірусної інфекції, що спричинило багаторазове збільшення числа випадків нерозумного застосування антибіотиків.
Тетяна Дорошенко, Директор Білгород-Дністровського РВП ДУ «Одеський ОЦКПХ МОЗ» наголосила, що забезпечення українцям доступу до якісних, ефективних та безпечних ліків — над цим завданням вже сьомий рік поспіль працює МОЗ.
Стійкість до протимікробних препаратів – серйозна проблема не лише для населення України, а і в цілому Світі.
Так, за даними ВООЗ, у 2019 році майже 5 мільйонів смертей були пов’язані з антибіотикорезистентністю, зокрема 1,27 мільйона смертей були безпосередньо спричинені нею.
Пані Тетяна зазначила, що одною з основних задач діяльності Білгород-Дністровського РВП «ДУ Одеський ОЦКПХ МОЗ» є епідеміологічний нагляд і боротьба з інфекційними захворюваннями, в тому числі з особливо небезпечними.
Що стосується антибіотикорезистентності та боротьби з нею, для РПВ цей напрям роботи не новий, але на сьогодні відділ в цьому напрямку виконує 3 функції:
Проведення організаційно-методичної роботи, яка розподіляється на дві частини, що стосується стаціонарних та амбулаторно-поліклінічних закладів охорони здоров’я;
Комунікація. РВП проводить інформаційні кампанії, які стосуються нераціонального та надмірного споживання антибіотиків серед пацієнтів та населення району.
Впровадження інфекційного контролю в лікувальних закладах та епідеміологічний нагляд за антибіотикорезистентністю та мікробною резистентністю в цілому.
За словами директорки цього не достатньо, це не дозволяє визначити на районному рівні проблему із антибіотикорезистентністю в повній мірі. Адже на сьогодні ще тільки напрацьовується достатня кількість нормативних документів щодо врегулювання призначення антимікробних
препаратів у закладах охорони здоров’я. Відповідно до цього будь-який лікар не зможе призначити антибіотики пацієнту в стаціонарі без вагомої причини.
Вперше має запрацювати система моніторингу споживання антимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я. Дана система дозволить визначити, яка реальна кількість
антибіотиків наявна, та які із них застосовуються найчастіше, які є не ефективними та виявити резистентність мікробної флори до антибактеріальних препаратів.
Наразі в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) уже сформовано понад 1 мільйон е-рецептів на протимікробні ліки!
Надалі дані про ці призначення дозволять аналізувати, при яких діагнозах та на яких етапах найчастіше застосовуються антибіотики – і у такий спосіб оцінювати якість та ефективність
надання медичної допомоги лікарями.
І що не менш важливо – відстежувати в динаміці рівень споживання антибіотиків, прогнозувати
та запобігати кризам на основі аналізу тенденцій та за потреби – обмежувати застосування того чи іншого антибіотика в ситуаціях, де це становить загрозу громадському здоров’ю.
Проведення мікробіологічного моніторингу, лабораторно-діагностичних досліджень щодо виявлення резистентної мікрофлори та визначення впливу антибактеріальних та
протигрибкових препаратів на патогенну флору.
Підсумовуючи, Тетяна Дорошенко також звернула увагу, один із факторів, що прискорює розвиток резистентності до антибіотиків — наявність в обігу та можливе застосування
неякісних ліків. Тому окрім базової рекомендації приймати антибіотики лише за призначенням лікаря з чітким дотриманням кратності і тривалості прийому, дуже важливо, щоб призначені лікарем пацієнту протимікробні лікарські засоби були якісними, безпечними та мали доведену
ефективність.
Закладам охорони здоров`я необхідно планувати та фінансувати дослідження, які спрямовуватимуться на вивчення стану антибіотикорезистентності в лікувальних закладах.
Олена Шикіна, сімейний лікар КНП «ЦПСМД Білгород-Дністровської районної ради», зауважила, що на прийомі із пацієнтом лікарі намагаються максимально доступно пояснити, що таке антибіотики, для чого їх застосовують,
як вони діють, які побічні ефекти викликають, тощо.
Лікар звернула увагу, що пацієнти, читаючи різну інформацію, самі собі призначають лікування.
Перед медиками стоять певні виклики, зокрема:
призначати антибіотики лише за необхідності,
дотримуватися нинішнього уявлення про розумне застосування антибіотиків:
призначати правильний антибіотик у правильній дозі та на правильний термін лікування,
дотримуватися сучасних санітарно-гігієнічних заходів у закладах охорони здоров’я при наданні медичної допомоги.
Лікар наголосила на тому, що при застосуванні антибактеріальних препаратів пацієнтам варто дотримувати таких правил:
приймати антибіотики лише за призначенням лікаря;
дотримуватися схеми лікування, яка також призначається лікарем;
не застосовувати антибіотики, які допомогли минулого разу, при іншій чи подібній інфекції;
не рекомендувати антибіотики іншим людям;
не споживати антибіотики, термін придатності яких закінчився.
